Розміщення реклами тут - +380 (98) 607 99 77

Прожитковий мінімум зміниться: кому піднімуть і як рахуватимуть

В Україні можуть повністю змінити не тільки розмір прожиткового мінімуму, а й методологію його розрахунку. А також продовжити дитячий вік до 20 років і ввести поняття прожиткового мінімуму для родини. Про це йшлося 18 грудня на парламентських слуханнях на тему «Проблеми формування прожиткового мінімуму в Україні», повідомляє сайт «Сьогодні».
Скільки в Україні бідних

Сьогодні розмір прожиткового мінімуму в нашій країні визначається можливостями бюджету і не відповідає визначенню цього важливого соціального показника, закладеного в українському законодавстві — як фактичної «межі бідності».
Підходи до визначення бідності у світі різні. Світовий банк, наприклад, вводить поняття «абсолютна бідність». Це коли особа змушена жити менш ніж на 2 долари на день. В ООН та ЄС бідністю вважаються доходи на одну особу менше 5 доларів на день.
Якщо вірити Держстату, в Україні є не тільки бідні, але й абсолютно бідні. Мінімальна пенсія сьогодні становить 1638 грн. Отже, одержувачі таких пенсій змушені жити на 2,3 долара в день. Це з урахуванням пенсії, яку підвищили з 1 грудня, і курсу гривні, що зміцнився. На початку року, коли мінімальна пенсія становила всього 1497 грн, а курс — майже 28 грн, одержувачі таких пенсій мусили обходитися 1,78 доларом на день.
Офіційний прожитковий мінімум з 1 грудня зріс до 2027 грн. Таким чином, ті, чиї доходи дорівнюють прожитковому мінімум, змушені жити на 2,8 долара на день. Це дещо вище абсолютної бідності, але, втім, майже вдвічі менше, ніж поріг звичайної бідності — 5 доларів. За даними Держстату, доходи нижчі офіційного прожиткового мінімуму мають 1,8% українців.
Скільки ж потрібно отримувати — у вигляді зарплати, пенсії, соціальних виплат — щоб не вважатися бідним? Розрахунки прості: 5 доларів множимо на 30 днів — виходить 150 дол. За нинішнім курсом 23,45 — це 3517 грн. Така сума мусить припадати на місяць на кожного члена родини, щоб родина не вважалася бідною за світовими стандартами. За українськими стандартами — дохід на кожного члена родини не має бути нижчий реального прожиткового мінімуму. Станом на жовтень — це 4218 грн.
Водночас, за даними Держстату, в Україні 14,3% домогосподарств мають місячний дохід менше 3 тис. грн. Ще 20% — 3−4 тис. на місяць. Таким чином, виходить, що приблизно кожен третій українець сьогодні живе за межею бідності. А рік тому ситуація була ще гірша: 25,6% мали доходи менше 3 тис. грн, а ще 28,6% — від 3 до 4 тис. грн. Тобто бідними було більше половини населення України.
Прожитковий мінімум хочуть наблизити до реального
Однак незабаром, схоже, муситимуть вводити ще один «різновид» прожиткового мінімуму — реальний. Справа в тому, що, як визнала під час парламентських слухань Юлія Соколовська, навіть фактичний прожитковий мінімум (той, який 4218 грн) сьогодні розраховується за давно застарілою методикою і без урахування медичних і соціальних науково обгрунтованих нормативів. Порядок розрахунку прожиткового мінімуму протягом декількох років оскаржувала ГО «Відкрита Україна» та її керівник, юрист Станіслав Батрин. У листопаді цього року суд ухвалив рішення, що зобов’язує Кабмін перерахувати розмір прожиткового мінімуму відповідно до українського законодавства. Йдеться не тільки про «правильні» ціни. Необхідно переглянути також набір продуктів і послуг, які включені до споживчого кошика і на підставі яких розраховується розмір прожиткового мінімуму.
Як заявила з парламентської трибуни під час слухань у ВР віце-спікер Олена Кондратюк, «До категорії бідних людей, за стандартами ООН та Євросоюзу, відносять не тільки тих, хто має мізерні заробітки. Бідність у сучасному розумінні — це недоступність цілої низки базових соціальних, медичних та IT-послуг, автомобілів, смартфона, пральної машини, комп’ютера і т.ін. Бідність — це коли родини витрачають більшу частину коштів на продукти харчування, на оплату тарифів, це життя від зарплати до зарплати, коли немає можливості відкладати гроші на майбутнє і непередбачені витрати».
Наразі до споживчого кошика українців і, відповідно, до прожиткового мінімуму не включені витрати на мобільні телефониі ноутбуки, на інтернет, навіть на пральну машину і пилосос. Водночас, як, наприклад, у Великій Британії до споживчого кошика входять навіть послуги садівника і квитки на футбол, у Франції — косметика, відвідування салонів краси і купівля корму для домашніх тварин.
Щодо структури витрат, то, за інформацією народного депутата Михайла Цимбалюка, в розвинених країнах частка продуктів харчування незначна. Наприклад, у США люди витрачають на їжу загалом 6,4% своїх доходів, у Канаді — 9,1%. У Кенії та Камеруні, які вважаються одними з найнужденніших країн, жителі витрачають на їжу 46,7 і 45,6% доходів. В Україні ж, за даними Держстату, середньостатистична родина виділяє на продукти харчування 49,4% доходів (за останніми даними за I півріччя 2019-го). Ще понад 17% йде на комунальні послуги.
Що має намір змінити уряд
Як заявила під час парламентських слухань міністр соціальної політики Юлія Соколовська, очолюване нею відомство «Рухається в напрямку того, щоб перерахувати прожитковий мінімум і знайти необхідний для цього ресурс».
Вона підкреслила, що механічно збільшити цифру вдвічі неможливо. «Соціальна політика не живе окремо від всієї економічної ситуації в країні. І, коли ми говоримо про прожитковий мінімум і про все, що його стосується, ми мусимо розуміти, що від економічного розвитку країни будуть залежати ресурси, які ми можемо направити на ті чи інші соціальні виплати» , — сказала Юлія Соколовська.
Як перший крок зі зміни ситуації з прожитковим мінімумом Мінсоцполітики підготувало законопроєкт, яким пропонується «відв’язати» від прожиткового мінімуму цілу низку показників, з ним не пов’язаних. Відповідно до нього розміри штрафів та пені, які раніше вираховувались від прожиткового мінімуму, планується нараховувати виходячи з нових показників — «розрахункова одиниця» і «штрафна ставка», які будуть затверджуватися в законі про держбюджет щороку. А розміри зарплат «прив’яжуть» до «мінімального посадового окладу», який, щоправда, з’явиться тільки з 2021 року.
У Мінсоцполітики вважають, що «відв’язування» різних виплат від прожиткового мінімуму дозволить акумулювати кошти саме для допомоги малозабезпеченим і підняти прожитковий мінімум до реального розміру.
Зараз йдеться про підвищення прожиткового мінімуму до 3−4 тис. грн, залежно від соціальної групи. Однак, повторимо, реальний розмір прожиткового мінімуму мусить встановити науково-громадська експертиза. Підвищення відбуватиметься поетапно. «Ми будемо поетапно рухатися до того, щоб він [прожитковий мінімум] становив не менше 30−40% від розміру середньої зарплати» , — говорила Юлія Соколовська.
Як перший крок щодо підвищення прожиткового мінімуму планується підняти прожитковий мінімум в межах програми допомоги малозабезпеченим родинам. Як заявила на парламентських слуханнях Юлія Соколовська, зараз в цій програмі «Взагалі застосовується рівень забезпеченості, нижче встановленого прожиткового мінімуму, що, на нашу думку, абсолютно неправильний підхід …» Якщо для осіб, які втратили працездатність, рівень забезпеченості, згідно з цією програмою, становить 100% прожиткового мінімуму, то для дітей — тільки 85%, а для працездатного населення — всього 21%. Тепер же для дітей і для працездатних осіб прожитковий мінімум планується підняти.
До того ж, як заявила глава Мінсоцполітики, вже розпочато спільну роботу з Міністерством охорони здоров’я щодо перегляду продуктового набору, який входить до споживчого кошика. Однак, напевно, незабаром ми почуємо серйозніші новини, щодо визначення та застосування прожиткового мінімуму, ніж звичайний перерахунок нормативів і споживчого кошика загалом.
Як будуть рахувати прожитковий мінімум
Під час парламентських слухань неодноразово йшлося про те, що в світі існує багато різних підходів до визначення і застосування прожиткового мінімуму. Як писав сайт «Сьогодні», у багатьох країнах поняття «прожитковий мінімум» не існує взагалі, рахують лише вартість споживчого кошика. В інших країнах поняття «прожитковий мінімум» існує, проте він не прив’язаний до споживчого кошика. В Україні також хочуть переглянути підходи до визначення споживчого кошика і прожиткового мінімуму.
Існуючі методології визначення прожиткових мінімумів перерахувала глава комітету ВР з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова. Статистичний, що досліджує витрати 20% найбідніших родин країни. Нормативний — визначальний прожитковий мінімум за фактичною вартістю споживчого кошика. Медіанний (50% середніх витрат домогосподарства). Ресурсний — виходячи з можливостей бюджету. Нормативно-статистичний (комбінований), суб’єктивний, медіанний і т.ін.
«У світі є купа різних методів … Але яку б методику ми не обрали і як би ми не розраховували прожитковий мінімум, ми однаково отримаємо величину, яка сьогодні більша 4 тисяч гривень» , — сказала Галина Третьякова.
Директор Інституту демографії та соціальних досліджень Елла Лібанова під час свого виступу говорила про те, що нова методика мусить, по-перше, дозволяти швидко реагувати на зміни в структурі споживання. По-друге, прожитковий мінімум пропонується визначати не для кожної особи окремо, а для родини. А харчовий кошик формувати окремо для різних вікових груп (сьогодні розділяють тільки набори продуктів для дітей і дорослих). До того ж, можуть бути переглянуті й вікові межі соціально-демографічних груп.
«Ми мусимо перейти, нарешті, до розрахунку прожиткового мінімуму для кожної родини. Тому що соціальна допомога спирається на родинні принципи, вона не надається кожній окремій особі. І, відповідно, є пропозиції, скажімо, встановити різну питому вагу харчової складової в прожитковий мінімум. Встановити такий спосіб: перша група — діти до 6 років. Там харчова складова має бути приблизно 50%. Друга група — це 6−19 років, 18-ма не можна обмежувати, це ще діти — в 19 років. Реальний працездатний вік в Україні настає в 20 років, до 20 майже ніхто не працює, що б ми там не малювали у своїх законах. Там треба встановити прожитковий, питома вага харчової складової на рівні 40%. Тобто більше має йти на непродовольчі товари та послуги. Третя група — це 20−64 роки. Це реальний вік участі на ринку праці. І ось в цьому віці ми мусимо встановити харчову складову на рівні 60%. Тому що, по-перше, такий підхід мотивує працездатних осіб працювати, а не сподіватися на допомогу, а по-друге, це міжнародний критерій. Четверта група — це особи до 75 років, там питома вага харчової складової — 40%. І, нарешті, остання група — старші 75 років, там не можна більше 30% харчової складової, тому що там дуже висока складова — це ліки» , — пояснила Елла Лібанова.






Коментарі

Інформаційне повідомлення
Відвідувачі, які знаходяться в групі Гости, не можуть залишати коментарі до даної публікації.
Погода
Погода у Воловці

вологість:

тиск:

вітер: